відковувати —
-ую, -уєш, недок., відкувати і рідко відкути, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Те саме, що розковувати. 2》 рідко. Те саме, що виковувати. 3》 тільки док., також без додатка. Закінчити, перестати кувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відковувати —
ВІДКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДКУВА́ТИ, рідко ВІДКУ́ТИ, ую́, ує́ш, док. 1. кого, що. Те саме, що розко́вувати 1. Людомира одковують і ставлять перед ним [Бенедиктом] (А. Хижняк); І тільки пізніше прийшов наказ відкувати бранця (із журн.). 2. що.
Словник української мови у 20 томах
відковувати —
ВІДКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДКУВА́ТИ і рідко ВІДКУ́ТИ, ую́, ує́ш, док., перех. 1. Те саме, що розко́вувати. Людомира одповують і ставлять перед ним [Бенедиктом] (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 125). 2. рідко. Те саме, що вико́вувати.
Словник української мови в 11 томах