Орфографічний словник української мови

відкотник

відко́тник

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відкотник — -а, ч. Те саме, що відкатник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відкотник — ВІДКО́ТНИК, а, ч., гірн. Те саме, що відка́тник. Андрій чимдуж поспішив до шахти. На щастя, з робітників ніхто йому не зустрівся .. На естакаді працювали відкотники (О. Гуреїв).  Словник української мови у 20 томах
  3. відкотник — ВІДКО́ТНИК, а, ч. Те саме, що відка́тник. Андрій чимдуж поспішив до шахти. На щастя, з робітників ніхто йому не зустрівся. Тільки на естакаді працювали відкатники (Гур., Наша молодість, 1949, 47).  Словник української мови в 11 томах