відкотниця —
-і. Жін. до відкотник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відкотниця —
ВІДКО́ТНИЦЯ, і, ж., гірн. Жін. до відко́тник. От вона вперше стала відкотницею на естакаді (О. Гуреїв).
Словник української мови у 20 томах
відкотниця —
ВІДКО́ТНИЦЯ, і, ж. Жін. до відко́тник. От вона вперше стала відкатницею на естакаді. Кліть подає, вагончики з глибини, а Катря мерщій відкочує їх на лінію, щоб висипати руду (Гур., Осок. Друзі, 1946, 119).
Словник української мови в 11 томах