Великий тлумачний словник сучасної мови

відкотник

відко́тник

-а, ч.

Те саме, що відкатник.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відкотник — відко́тник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. відкотник — ВІДКО́ТНИК, а, ч., гірн. Те саме, що відка́тник. Андрій чимдуж поспішив до шахти. На щастя, з робітників ніхто йому не зустрівся .. На естакаді працювали відкотники (О. Гуреїв).  Словник української мови у 20 томах
  3. відкотник — ВІДКО́ТНИК, а, ч. Те саме, що відка́тник. Андрій чимдуж поспішив до шахти. На щастя, з робітників ніхто йому не зустрівся. Тільки на естакаді працювали відкатники (Гур., Наша молодість, 1949, 47).  Словник української мови в 11 томах