відкатник

відка́тник

-а, ч.

Робітник, що здійснює відкочування (у 2 знач.).

Значення в інших словниках

1. відкатник — відка́тник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. відкатник — ВІДКА́ТНИК, а, ч., гірн. Робітник, який займається відкочуванням (у 2 знач.); викатник. Курбала .. дивився на вагонетки, що викочувалися з кліті, і йому стало легше.  Словник української мови у 20 томах
3. відкатник — ВІДКА́ТНИК, а, ч. Робітник, що займається відкочуванням (у 2 знач.).  Словник української мови в 11 томах