ВІДКА́ТНИК, а, ч. Робітник, що займається відкочуванням (у 2 знач.).
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
відкатник —
відка́тник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
відкатник —
-а, ч. Робітник, що здійснює відкочування (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
відкатник —
ВІДКА́ТНИК, а, ч., гірн. Робітник, який займається відкочуванням (у 2 знач.); викатник. Курбала .. дивився на вагонетки, що викочувалися з кліті, і йому стало легше.
Словник української мови у 20 томах