Орфографічний словник української мови

відкутий

відку́тий

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відкутий — ВІДКУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відку́ти. Стріляли на баржі, де сиділи відкуті від опачин веслярі (З. Тулуб); 2002 року став відомим скарб бронзових речей, знайдений у Полтавській області, а серед них – біметалевий клепаний казан...  Словник української мови у 20 томах
  2. відкутий — ВІДКУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відку́ти. Стріляли на баржі, де сиділи відкуті від опачин веслярі (Тулуб, Людолови, І, 1957, 455).  Словник української мови в 11 томах