відкутий

ВІДКУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відку́ти.

Стріляли на баржі, де сиділи відкуті від опачин веслярі (Тулуб, Людолови, І, 1957, 455).

Значення в інших словниках

1. відкутий — відку́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відкутий — ВІДКУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відку́ти. Стріляли на баржі, де сиділи відкуті від опачин веслярі (З. Тулуб); 2002 року став відомим скарб бронзових речей, знайдений у Полтавській області, а серед них – біметалевий клепаний казан...  Словник української мови у 20 томах