Орфографічний словник української мови

відлуплений

відлу́плений

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відлуплений — ВІДЛУ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відлупи́ти. Славко совісно береться гризти шматочок одлупленої з “діда” [дуба] кори (С. Васильченко); Відлуплений за брехню батьком, він ще довго пам'ятав цей урок (із журн.).  Словник української мови у 20 томах