Орфографічний словник української мови

відлюдницький

відлю́дницький

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відлюдницький — -а, -е. Власт. відлюдникові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відлюдницький — ВІДЛЮ́ДНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до відлю́дник. Проте на самоті шматком масним та ласим Любив [пан] напхати свій одлюдницький живіт (М. Рильський); Що він надумав отієї ночі, сторонячись людей, на самоті, .. один в своїм одлюдницькім житті? (М. Бажан).  Словник української мови у 20 томах
  3. відлюдницький — ВІДЛЮ́ДНИЦЬКИЙ, а, е. Власт. відлюдникові. Проте на самоті шматком масним та ласим Любив [пан] напхати свій одлюдницький живіт (Рильський, Поеми, 1957, 213).  Словник української мови в 11 томах