відлюдно —
Присл. до відлюдний 2), 3).
Великий тлумачний словник сучасної мови
відлюдно —
ВІДЛЮ́ДНО. Присл. до відлю́дний 2, 3. В одній корчмі коло Долини, що стояла відлюдно серед поля, вночі вирізано цілу орендарську родину (І. Франко); Жив він самітно й відлюдно, з ранку до вечора порпаючись у своєму садку (О.
Словник української мови у 20 томах
відлюдно —
ВІДЛЮ́ДНО. Присл. до відлю́дний 2, 3. В одній коршмі коло Долини, що стояла відлюдно серед поля, вночі вирізано цілу орендарську родину (Фр., I, 1955, 366); Жив він самітно й відлюдно, з ранку до вечора порпаючись у своєму садку (Донч., VI, 1957, 117).
Словник української мови в 11 томах
відлюдно —
Відлюдно нар. Удаленно отъ людей.
Словник української мови Грінченка