Значення в інших словниках
-
відмовлений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відмовити. || відмовлено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
відмовлений —
ВІДМО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відмо́вити 3. Відмовлений батьком від термінових рішучих дій, він переніс зустріч на ранок (із журн.); // відмо́влено, безос. пред.
Словник української мови у 20 томах
-
відмовлений —
ВІДМО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відмо́вити; // відмо́влено, безос. присудк. сл. Капелюха, видно, забув [Кузь] надіти, м’яв його в руках, і, може, саме це надавало йому вигляду прохача, якому було відмовлено (Руд., Остання шабля, 1959, 543).
Словник української мови в 11 томах