відмінно —
1》 Присл. до відмінний 2). 2》 у знач. ім. Найвища шкільна оцінка знань.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відмінно —
ВІДМІ́ННО. 1. Присл. до відмі́нний. Доктор Сріблюк поспішно пояснив, що він галичанин, а в галицькій Україні говорять трохи відмінно від тутешньої говірки (В. Винниченко); У них і в школі – усе відмінно (І.
Словник української мови у 20 томах
відмінно —
ВІДМІ́ННО ім. (шкільна відмітка найвищої оцінки знань), П'ЯТІ́РКА, П'ЯТЬ. У них і в школі — Усе відмінно (І. Муратов); Я вирішив підтягтися, щоб в останньому за цей рік табелі були в мене тільки четвірки й п'ятірки (Л. Смілянський); Одержати п'ять із диктанту.
Словник синонімів української мови
відмінно —
Відмі́нно, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
відмінно —
ВІДМІ́ННО. 1. Присл. до відмі́нний 2. У них і в школі — Усе відмінно (Мур., Широка дорога, 1950, 100); Відмінно працюють екіпажі танкера "Кремль" (Рад. Укр., 1.ХП 1953, 1). 2. у знач. ім. Шкільна відмітка найвищої оцінки знань.
Словник української мови в 11 томах