віднехочу —
присл. Те саме, що віднехотя.
Великий тлумачний словник сучасної мови
віднехочу —
ВІДНЕ́ХОЧУ, присл. Через силу, з великим небажанням; нехотя, неохоче. Говорив [Артем] мало. От так віднехочу кинув кілька слів та й замовк (А. Чайковський); Вона лиш десь-колись відповідала, і то віднехочу, байдужна (О. Кобилянська).
Словник української мови у 20 томах
віднехочу —
НЕОХО́ЧЕ (без бажання), НЕ́ХОТЯ розм., ЗНЕ́ХОТЯ розм., НЕХОТЯЧИ́ розм., НЕ́ХІТЬ розм., ВІДНЕ́ХОТЯ діал., ВІДНЕ́ХОЧУ діал., ЗНЕ́ХОЧУ діал. Військо збиралося тяжко, забарливо, неохоче (П. Загребельний); — А що — ми?...
Словник синонімів української мови
віднехочу —
ВІДНЕ́ХОЧУ, присл. Те саме, що відне́хотя. Вона лиш десь — колись відповідала, і то віднехочу, байдужна (Коб., І, 1956, 82).
Словник української мови в 11 томах