віднехочу

ВІДНЕ́ХОЧУ, присл. Те саме, що відне́хотя.

Вона лиш десь — колись відповідала, і то віднехочу, байдужна (Коб., І, 1956, 82).

Значення в інших словниках

1. віднехочу — відне́хочу прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. віднехочу — присл. Те саме, що віднехотя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. віднехочу — ВІДНЕ́ХОЧУ, присл. Через силу, з великим небажанням; нехотя, неохоче. Говорив [Артем] мало. От так віднехочу кинув кілька слів та й замовк (А. Чайковський); Вона лиш десь-колись відповідала, і то віднехочу, байдужна (О. Кобилянська).  Словник української мови у 20 томах
4. віднехочу — див. неохоче  Словник синонімів Вусика
5. віднехочу — НЕОХО́ЧЕ (без бажання), НЕ́ХОТЯ розм., ЗНЕ́ХОТЯ розм., НЕХОТЯЧИ́ розм., НЕ́ХІТЬ розм., ВІДНЕ́ХОТЯ діал., ВІДНЕ́ХОЧУ діал., ЗНЕ́ХОЧУ діал. Військо збиралося тяжко, забарливо, неохоче (П. Загребельний); — А що — ми?...  Словник синонімів української мови