Значення в інших словниках відпливати — -аю, -аєш, недок., відплисти, -иву, -ивеш; мин. ч. відплив, -лила, -лило; мн. відплили; відпливти, -иву, -ивеш; мин. ч. відплив, -вла, -вло; мн. відпливли; рідко відплинути, -ну, -неш, док. 1》 Пливучи, віддалятися від кого-, чого-небудь. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови відпливати — ВІДПЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДПЛИСТИ́, иву́, иве́ш; мин. ч. відпли́в, лила́, ло́; мн. відплили́; ВІДПЛИВТИ́, ву́, ве́ш; мин. ч. відпли́в, вла́, ло́; мн. відпливли́; рідко ВІДПЛИ́НУТИ, ну, неш, док. 1. Пливучи, віддалятися від кого-, чого-небудь. Словник української мови у 20 томах відпливати — див. пливти Словник синонімів Вусика відпливати — ВІДДАЛЯ́ТИСЯ (переміщатися на певну віддаль від кого-, чого-небудь), ВІДДА́ЛЮВАТИСЯ, ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ, ДАЛЕНІ́ТИ, ВІД'ЇЖДЖА́ТИ, ВІД'ЇЗДИ́ТИ (їдучи); ВІДБІГА́ТИ (бігом); ВІДЛІТА́ТИ (летячи); ВІДПЛИВА́ТИ (пливучи); ВІДПЛИ́ГУВАТИ... Словник синонімів української мови відпливати — ВІДПЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДПЛИСТИ́, иву́, иве́ш; мин. ч. відпли́в, лила́, ло́; мн. відплили́; ВІДПЛИВТИ́, иву́, иве́ш; мин. ч. відпли́в, вла́, вло́; мн. відпливли́; рідко ВІДПЛИ́НУТИ, ну, неш, док. 1. Пливучи, віддалятися від кого-, чого-небудь. Словник української мови в 11 томах