Значення в інших словниках
-
відпорний —
Відпо́рний. Стійкий. Сей крілик невибагливий і дуже відпорний проти всяких хвороб, студений й спеки (Товариш, 1908, 116); Прерізні лісні кущі малини, яловець і інші сильні та відпорні рослини й цвіти, що буяли колись у повній розкоші...
Українська літературна мова на Буковині
-
відпорний —
Тривкий, стійкий, негнучий; (- силу) незламний, непохитний.
Словник синонімів Караванського
-
відпорний —
-а, -е, рідко. Здатний чинити опір, дати відсіч.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
відпорний —
ВІДПО́РНИЙ, а, е, рідко. Здатний чинити опір, дати відсіч. Чому я плачу? Що на таке життя родилася? Адже і в мені повинна бути якась відпорна сила, а чому я піддаюся? (О. Кобилянська); – Чим заручитесь ви перед Богом, що недосвідчені й гарячі голови спудеїв ваших відпорні будуть... (Р. Іваничук).
Словник української мови у 20 томах
-
відпорний —
ВІДПО́РНИЙ, а, е, рідко. Здатний чинити опір, дати відсіч. Чому я плачу? Що на таке життя родилася? Адже і в мені повинна бути якась відпорна сила, а чому я піддаюся? (Коб., 1, 1956, 194); Де говорять горна — там вона відпорна — вільної Країни Рад сила непоборна! (Тич., І, 1946, 228).
Словник української мови в 11 томах