відпочилий — Орфографічний словник української мови

відпочилий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до відпочити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
відпочилий — ВІДПОЧИ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до відпочи́ти. Позапрягали [чумаки] відпочилих за ніч волів (З. Тулуб); Я з захватом дивлюся на кремезну статуру дядька Євлантія, на його батіг, свиту, з повагою спостерігаю, як він вправно підганяє відпочилі... Словник української мови у 20 томах
відпочилий — ВІДПОЧИ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до відпочи́ти 1. Позапрягали [чумаки] відпочилих за ніч волів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 385). Словник української мови в 11 томах