відпочилий

ВІДПОЧИ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до відпочи́ти 1.

Позапрягали [чумаки] відпочилих за ніч волів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 385).

Значення в інших словниках

1. відпочилий — відпочи́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відпочилий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до відпочити 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відпочилий — ВІДПОЧИ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до відпочи́ти. Позапрягали [чумаки] відпочилих за ніч волів (З. Тулуб); Я з захватом дивлюся на кремезну статуру дядька Євлантія, на його батіг, свиту, з повагою спостерігаю, як він вправно підганяє відпочилі...  Словник української мови у 20 томах