Значення в інших словниках
-
відрада —
Розрада, утіха, приємність, задоволення, с. насолода, блаженство, раювання; відрадість, відрадощі; п! ПРОСВІТОК.
Словник синонімів Караванського
-
відрада —
-и, ж. Те, що заспокоює, сповнює радістю; втіха, задоволення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
відрада —
хохл. (отрада) утіха радість, розрада, утіха, порада
Словник чужослів Павло Штепа
-
відрада —
ВІДРА́ДА, и, ж. 1. Почуття задоволення, втіхи, радості. Не було Остапові сну, ані відпочинку; не було спокою, ані відради (Марко Вовчок); Лице засвітилось одрадою: “От де моя праця, – немов казали його очі, – не марно потрачена...
Словник української мови у 20 томах
-
відрада —
див. радість
Словник синонімів Вусика
-
відрада —
РА́ДІСТЬ (почуття задоволення, приємність), РА́ДОЩІ мн., РАДІ́ННЯ розм.; УТІ́ХА (ВТІ́ХА), ОТУ́ХА діал. (те, що втішає); ВІДРА́ДА, РОЗРА́ДА розм., ВІДРА́ДОЩІ мн. діал., ВІДРА́ДІСТЬ (ВІДРА́ДНІСТЬ) розм.
Словник синонімів української мови
-
відрада —
ВІДРА́ДА, и, ж. Те, що заспокоює, сповнює радістю; втіха, задоволення. Не було Остапові сну, ані відпочинку; не було спокою, ані відради (Вовчок, І, 1955, 329); Якась відрада, тихе вдоволення обняло йому душу (Мак., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
-
відрада —
Відрада, -ди ж. 1) Отрада, утѣшеніе. Та не дав мені порадоньки, серцю одрадоньки. — Яку ж тобі, моя мила, одраду давати? Мил. 115. Ой коли б ти, мати, знала, що то за досада, то б ти мене оженила, щоб була відрада. Мет. 2) Отсовѣтываніе. ум. відрадонька.
Словник української мови Грінченка