відсвіжувати —
-ую, -уєш і рідко відсвіжати, -аю, -аєш, недок., відсвіжити, -жу, -жиш, док., перех. 1》 Робити свіжим, чистим, прохолодним (повітря). || Охолоджувати, освіжати кого-, що-небудь. || Животворно діяти на рослинність, природу (про вологу і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
відсвіжувати —
ВІДСВІ́ЖУВАТИ, ую, уєш, рідко ВІДСВІЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДСВІЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, док. 1. кого, що. Робити свіжим, чистим, прохолодним (повітря). Ані вітрець не подув, щоби відсвіжити повітря (І. Франко); // Охолоджувати, освіжати кого-, що-небудь.
Словник української мови у 20 томах
відсвіжувати —
відсвіжувати 1. відновлювати (перев. свіжість хлібо-булочних виробів)(ср, ст): Бабця, як черствів хліб, завивала в мокру шмату, давала до гор'ячої братрури і так відсвіжувала (Авторка)...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
відсвіжувати —
ОЖИВЛЯ́ТИ (відтворювати знову в пам'яті — про минуле, забуте, мрії, чий-небудь образ і т. ін.), ВІДЖИВЛЯ́ТИ, ВІДСВІ́ЖУВАТИ, ВІДРО́ДЖУВАТИ, ВІДНО́ВЛЮВАТИ, ОЖИ́ВЛЮВАТИ рідше, ВОСКРЕША́ТИ уроч. — Док.
Словник синонімів української мови
відсвіжувати —
ВІДСВІ́ЖУВАТИ, ує, уєш і рідко ВІДСВІЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДСВІЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, док., перех. 1. Робити свіжим, чистим, прохолодним (повітря). Ані вітрець не подув, щоби відсвіжити повітря (Фр.
Словник української мови в 11 томах