відсипати —
I відс`ипатидив. відсипати. II відсип`ати-аю, -аєш, недок., відсипати, -плю, -плеш; мн. відсиплють; док., перех. 1》 Надбираючи, сипати частину чогось у посудину, мішок і т. ін. (про сипкі та дрібні тіла). 2》 Надбирати частину рідкої страви в іншу посудину.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відсипати —
ВІДСИ́ПАТИ див. відсипа́ти. ВІДСИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДСИ́ПАТИ, плю, плеш; мн. відси́плють; док., що, чого. 1. Надбираючи, сипати частину чогось у посудину, мішок і т. ін. (про сипкі та дрібні тіла). Черниця ..
Словник української мови у 20 томах
відсипати —
хоч відбавля́й. Дуже багато. — Округом не доводилося ще командувати,— розвів він (генерал Жуков) руками й посміхнувся. — Тривог тут хоч відбавляй (О. Сизоненко); — Роботи в нас хоч одбавляй. Маємо от поки! — черкнув пальцем по горлу (Г.
Фразеологічний словник української мови
відсипати —
ВІДСИ́ПАТИ див. відсипа́ти. ВІДСИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДСИ́ПАТИ, плю, плеш; мн. відси́плють; док., перех. 1. Надбираючи, сипати частину чогось у посудину, мішок і т. ін. (про сипкі та дрібні тіла). Черниця..
Словник української мови в 11 томах
відсипати —
Відсипа́ти, -па́ю, -єш сов. в. відсипати, -плю, -плеш, гл. 1) Отсыпать, отсыпать, отмѣрять, отмѣрить что-либо сыпучее. Відсип і мені трохи борошна. Треба відсипати хліб у гамазею, що весною позичали. Зміев. у. 2) Отливать, отлить. Відсипала борщу в глечик.
Словник української мови Грінченка