відставник

відставни́к

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. відставник — -а, ч. Той, хто перебуває у відставці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. відставник — ВІДСТАВНИ́К, а́, ч. Той, хто перебуває у відставці. Поруч із Музиченком сидить по-татарському його родич, герой війни, відставник з понівеченою рукою... (О.  Словник української мови у 20 томах
3. відставник — ВІДСТАВНИ́К, а, ч. Той, хто перебуває у відставці. Пояснення групі солдатів, які.. прибули на екскурсію до музею, давали два генерали-відставники, безпосередні учасники незабутніх подій (Рад. Укр., 25.VI 1961, 4).  Словник української мови в 11 томах