Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
відставник —
відставни́к іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
відставник —
ВІДСТАВНИ́К, а́, ч. Той, хто перебуває у відставці. Поруч із Музиченком сидить по-татарському його родич, герой війни, відставник з понівеченою рукою... (О.
Словник української мови у 20 томах
відставник —
ВІДСТАВНИ́К, а, ч. Той, хто перебуває у відставці. Пояснення групі солдатів, які.. прибули на екскурсію до музею, давали два генерали-відставники, безпосередні учасники незабутніх подій (Рад. Укр., 25.VI 1961, 4).
Словник української мови в 11 томах