відстрочити

відстро́чити

дієслово доконаного виду

Значення в інших словниках

1. відстрочити — див. відстрочувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. відстрочити — ВІДСТРО́ЧИТИ див. відстро́чувати¹. ВІДСТРОЧИ́ТИ, очу́, о́чиш, док., що. 1. Закінчити строчити. Відстрочити на машинці листа. 2. Див. відстро́чувати².  Словник української мови у 20 томах
3. відстрочити — ВІДКЛАДА́ТИ (призначати здійснення, проведення чого-небудь на інший час), ПЕРЕНО́СИТИ, ВІДСТРО́ЧУВАТИ, ВІДТЯГА́ТИ, ВІДТЯ́ГУВАТИ, ВІДВОЛІКА́ТИ рідше. — Док.: відкла́сти, перенести́, відстро́чити, відтягти́, відтягну́ти, відволікти́, відволокти́.  Словник синонімів української мови
4. відстрочити — ВІДСТРО́ЧИТИ див. відстро́чувати.  Словник української мови в 11 томах