відстрочити —
відстро́чити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
відстрочити —
див. відстрочувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відстрочити —
ВІДСТРО́ЧИТИ див. відстро́чувати¹. ВІДСТРОЧИ́ТИ, очу́, о́чиш, док., що. 1. Закінчити строчити. Відстрочити на машинці листа. 2. Див. відстро́чувати².
Словник української мови у 20 томах
відстрочити —
ВІДКЛАДА́ТИ (призначати здійснення, проведення чого-небудь на інший час), ПЕРЕНО́СИТИ, ВІДСТРО́ЧУВАТИ, ВІДТЯГА́ТИ, ВІДТЯ́ГУВАТИ, ВІДВОЛІКА́ТИ рідше. — Док.: відкла́сти, перенести́, відстро́чити, відтягти́, відтягну́ти, відволікти́, відволокти́.
Словник синонімів української мови