відстрочка

ВІДСТРО́ЧКА, и, ж., розм. Те саме, що відстро́чення.

— Дати йому рік одстрочки: не поправиться — тоді й одібрати [землю] (Мирний, III, 1954, 49);

Досі Іван, як студент, мав по військовій службі відстрочку (Кол., Терен.., 1959, 331).

Значення в інших словниках

1. відстрочка — відстро́чка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. відстрочка — -и, ж., розм. Те саме, що відстрочення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відстрочка — ВІДСТРО́ЧКА, и, ж., розм. Те саме, що відстро́чення. – Дати йому рік одстрочки: не поправиться – тоді й одібрати [землю] (Панас Мирний); Досі Іван, як студент, мав по військовій службі відстрочку (П. Колесник); Банкіри закликають Раду не давати відстрочки за іпотеками безробітним (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
4. відстрочка — рос. отсрочка перенесення строку виконання зобов'язань на пізніший період.  Eкономічна енциклопедія