відстрочка
ВІДСТРО́ЧКА, и, ж., розм. Те саме, що відстро́чення.
— Дати йому рік одстрочки: не поправиться — тоді й одібрати [землю] (Мирний, III, 1954, 49);
Досі Іван, як студент, мав по військовій службі відстрочку (Кол., Терен.., 1959, 331).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відстрочка — відстро́чка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- відстрочка — -и, ж., розм. Те саме, що відстрочення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відстрочка — ВІДСТРО́ЧКА, и, ж., розм. Те саме, що відстро́чення. – Дати йому рік одстрочки: не поправиться – тоді й одібрати [землю] (Панас Мирний); Досі Іван, як студент, мав по військовій службі відстрочку (П. Колесник); Банкіри закликають Раду не давати відстрочки за іпотеками безробітним (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- відстрочка — рос. отсрочка перенесення строку виконання зобов'язань на пізніший період. Eкономічна енциклопедія