відстрочити
ВІДСТРО́ЧИТИ див. відстро́чувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відстрочити — відстро́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відстрочити — див. відстрочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відстрочити — ВІДСТРО́ЧИТИ див. відстро́чувати¹. ВІДСТРОЧИ́ТИ, очу́, о́чиш, док., що. 1. Закінчити строчити. Відстрочити на машинці листа. 2. Див. відстро́чувати². Словник української мови у 20 томах
- відстрочити — ВІДКЛАДА́ТИ (призначати здійснення, проведення чого-небудь на інший час), ПЕРЕНО́СИТИ, ВІДСТРО́ЧУВАТИ, ВІДТЯГА́ТИ, ВІДТЯ́ГУВАТИ, ВІДВОЛІКА́ТИ рідше. — Док.: відкла́сти, перенести́, відстро́чити, відтягти́, відтягну́ти, відволікти́, відволокти́. Словник синонімів української мови