1. Словник української мови у 20 томах

відстрочити

ВІДСТРО́ЧИТИ див. відстро́чувати¹.

ВІДСТРОЧИ́ТИ, очу́, о́чиш, док., що.

1. Закінчити строчити.

Відстрочити на машинці листа.

2. Див. відстро́чувати².

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відстрочити — відстро́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відстрочити — див. відстрочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відстрочити — ВІДКЛАДА́ТИ (призначати здійснення, проведення чого-небудь на інший час), ПЕРЕНО́СИТИ, ВІДСТРО́ЧУВАТИ, ВІДТЯГА́ТИ, ВІДТЯ́ГУВАТИ, ВІДВОЛІКА́ТИ рідше. — Док.: відкла́сти, перенести́, відстро́чити, відтягти́, відтягну́ти, відволікти́, відволокти́. Словник синонімів української мови
  4. відстрочити — ВІДСТРО́ЧИТИ див. відстро́чувати. Словник української мови в 11 томах