відстрочення

ВІДСТРО́ЧЕННЯ, я, с.

Дія за знач. відстро́чити.

Протидією інфляції було насамперед відстрочення бюджетних виплат, що призвело до небувалого зростання заборгованості бюджету і значного загострення кризи неплатежів (з наук. літ.);

Відстрочення військової служби.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відстрочення — відстро́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відстрочення — -я, с. Дія за знач. відстрочити. Відстрочення військової служби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відстрочення — ВІДСТРО́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. відстро́чити. Відстрочення військової служби. Словник української мови в 11 томах