відстрочений
ВІДСТРО́ЧЕНИЙ¹, а, е.
Дієпр. пас. до відстро́чити.
Особливістю геоекологічної системи є те, що прояви небезпеки в ній мають каскадний та відстрочений у часі характер (з наук. літ.);
Виконання зобов'язання може бути відстрочене за домовленістю з кредитором (з мови документів);
Відстрочений вирок;
// відстро́чено, безос. пред.
На початку червня він весело привітав мене: – Війну відстрочено! Ми домоглися миру! (Ю. Винничук);
На кілька днів відстрочено запуск космічного корабля (з газ.).
ВІДСТРО́ЧЕНИЙ², а, е.
Дієпр. пас. до відстрочи́ти.
На перший погляд, стильні класичні сірі джинси, відстрочені на швах яскравими жовтими нитками, виявилися добротними штанами для сноубордиста (із журн.);
Хлоп'яча форма теж підкорилася моді: з'явилася темно-синя курточка з пояском внизу, пластиковим м'яким шевроном на рукаві, відстроченими кишенями та металевими ґудзиками (з газ.).
Значення в інших словниках
- відстрочений — відстро́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- відстрочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відстрочити. || відстрочено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відстрочений — ВІДСТРО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. я. до відстро́чити. Словник української мови в 11 томах