відстрочений

відстро́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до відстрочити.

|| відстрочено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відстрочений — відстро́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відстрочений — ВІДСТРО́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до відстро́чити. Особливістю геоекологічної системи є те, що прояви небезпеки в ній мають каскадний та відстрочений у часі характер (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. відстрочений — ВІДСТРО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. я. до відстро́чити. Словник української мови в 11 томах