1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відстрочити

відстро́чити

див. відстрочувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відстрочити — відстро́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відстрочити — ВІДСТРО́ЧИТИ див. відстро́чувати¹. ВІДСТРОЧИ́ТИ, очу́, о́чиш, док., що. 1. Закінчити строчити. Відстрочити на машинці листа. 2. Див. відстро́чувати². Словник української мови у 20 томах
  3. відстрочити — ВІДКЛАДА́ТИ (призначати здійснення, проведення чого-небудь на інший час), ПЕРЕНО́СИТИ, ВІДСТРО́ЧУВАТИ, ВІДТЯГА́ТИ, ВІДТЯ́ГУВАТИ, ВІДВОЛІКА́ТИ рідше. — Док.: відкла́сти, перенести́, відстро́чити, відтягти́, відтягну́ти, відволікти́, відволокти́. Словник синонімів української мови
  4. відстрочити — ВІДСТРО́ЧИТИ див. відстро́чувати. Словник української мови в 11 томах