відстрочка
ВІДСТРО́ЧКА, и, ж., розм.
Те саме, що відстро́чення.
– Дати йому рік одстрочки: не поправиться – тоді й одібрати [землю] (Панас Мирний);
Досі Іван, як студент, мав по військовій службі відстрочку (П. Колесник);
Банкіри закликають Раду не давати відстрочки за іпотеками безробітним (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відстрочка — відстро́чка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- відстрочка — -и, ж., розм. Те саме, що відстрочення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відстрочка — ВІДСТРО́ЧКА, и, ж., розм. Те саме, що відстро́чення. — Дати йому рік одстрочки: не поправиться — тоді й одібрати [землю] (Мирний, III, 1954, 49); Досі Іван, як студент, мав по військовій службі відстрочку (Кол., Терен.., 1959, 331). Словник української мови в 11 томах
- відстрочка — рос. отсрочка перенесення строку виконання зобов'язань на пізніший період. Eкономічна енциклопедія