відстрочка

ВІДСТРО́ЧКА, и, ж., розм.

Те саме, що відстро́чення.

– Дати йому рік одстрочки: не поправиться – тоді й одібрати [землю] (Панас Мирний);

Досі Іван, як студент, мав по військовій службі відстрочку (П. Колесник);

Банкіри закликають Раду не давати відстрочки за іпотеками безробітним (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відстрочка — відстро́чка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. відстрочка — -и, ж., розм. Те саме, що відстрочення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відстрочка — ВІДСТРО́ЧКА, и, ж., розм. Те саме, що відстро́чення. — Дати йому рік одстрочки: не поправиться — тоді й одібрати [землю] (Мирний, III, 1954, 49); Досі Іван, як студент, мав по військовій службі відстрочку (Кол., Терен.., 1959, 331). Словник української мови в 11 томах
  4. відстрочка — рос. отсрочка перенесення строку виконання зобов'язань на пізніший період. Eкономічна енциклопедія