відстрочування

ВІДСТРО́ЧУВАННЯ¹, я, с.

Дія за знач. відстро́чувати¹.

Рівень невизначеності відповідей і відстрочування результатів завжди утримується на позначці 33–35 % респондентів, а буває й більшим (з наук. літ.);

Відстрочування виплати боргу.

ВІДСТРО́ЧУВАННЯ², я, с.

Дія за знач. відстро́чувати².

Не допускається неякісне відстрочування (нерівні строчки, зміна кроку строчки) торців чохла авіаційного крісла (з мови документів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відстрочування — відстро́чування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відстрочування — -я, с. Дія за знач. відстрочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відстрочування — ВІДСТРО́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. відстро́чувати. Словник української мови в 11 томах