відточений

відто́чений 1

дієприкметник

від: відточи́ти

відто́чений 2

прикметник

доведений до досконалості

Значення в інших словниках

1. відточений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до відточити. || відточено, безос. присудк. сл. 2》 прикм., перен. Доведений до граничної чіткості, завершеності, досконалості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. відточений — ВІДТО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до відточи́ти 1. З гостро відточеними мечами на поганську землю налітав [Святослав] (Панас Мирний); Пальці намацали біля пояса відточений ніж (А. Шиян); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
3. відточений — див. гострий  Словник синонімів Вусика
4. відточений — ВІДТО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до відточи́ти. З гостро відточеними мечами на поганську землю налітав [Святослав] (Мирний, V, 1955, 268); *Образно.  Словник української мови в 11 томах