відточений
відто́чений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до відточити.
|| відточено, безос. присудк. сл.
2》 прикм., перен. Доведений до граничної чіткості, завершеності, досконалості.
Великий тлумачний словник сучасної української мовивідто́чений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до відточити.
|| відточено, безос. присудк. сл.
2》 прикм., перен. Доведений до граничної чіткості, завершеності, досконалості.
Великий тлумачний словник сучасної української мови