відтухати —
-аю, -аєш, недок., відтухнути, -ну, -неш, док. Зменшуватися розміром (про опухлу частину тіла, людину тощо); стухати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відтухати —
ВІДТУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДТУ́ХНУТИ, ну, неш, док. Зменшуватися розміром (про опухлу частину тіла, людину і т. ін.); стухати. Що ж тобі відтухає на горлечку? (Сл. Гр.); Ходжу я доволі добре, тримаюсь на ногах. Ноги, здається, одтухли (М.
Словник української мови у 20 томах
відтухати —
СТУХА́ТИ (про опухлі частини тіла — зменшуватися обсягом, величиною), ВІДТУХА́ТИ, ОПАДА́ТИ. — Док.: сту́хнути, відту́хнути, опа́сти. — В мене й очі не стухають від сліз (Л. Яновська); Нога трохи стухла, але ще була червона на місці зарубцьованої рани (В.
Словник синонімів української мови
відтухати —
ВІДТУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДТУ́ХНУТИ, ну, неш, док. Зменшуватися розміром (про опухлу частину тіла, людину тощо); стухати. Що ж тобі відтухає на горлечку? (Сл. Гр.); Ходжу я доволі добре, тримаюсь на ногах. Ноги, здається, одтухли (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах