відхвачувати —
-ую, -уєш, недок., відхватити, -ачу, -атиш, док., перех., розм. Забирати собі в когось що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відхвачувати —
див. хватати
Словник чужослів Павло Штепа
відхвачувати —
ВІДХВА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДХВАТИ́ТИ, ачу́, а́тиш, док., що, розм. Забирати собі в когось чуже майно, власність (перев. незаконно). Для будівництва елітного житла забудовники відхвачують ділянки приміського лісу (з газ.
Словник української мови у 20 томах
відхвачувати —
ЗАВОЛОДІ́ТИ чим (узяти собі, у своє користування, володіння), ОВОЛОДІ́ТИ, ПРИВЛА́СНИТИ що, ПРИСВО́ЇТИ що, ПОСІ́СТИ що, ЗАВЛАДА́ТИ рідко, ЗАПОСІ́СТИ що, діал.; УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) що, ЗАБРА́ТИ що, ЗАЙНЯ́ТИ що, ЗАХОПИ́ТИ що, ЗАГРАБУВА́ТИ що, розм.
Словник синонімів української мови
відхвачувати —
ВІДХВА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДХВАТИ́ТИ, ачу́, а́тиш, док., перех., розм. Забирати собі в когось що-небудь. Скривдив якось дука Клим Удову Кирюшц. — Одхватив шматок городу (Воскр., Цілком.., 1947, 70).
Словник української мови в 11 томах