відхотітися

відхоті́тися

дієслово доконаного виду

безос., розм.

Значення в інших словниках

1. відхотітися — -очеться, док., кому, безос., з інфін., розм. Перестати хотітися чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. відхотітися — ВІДХОТІ́ТИСЯ, о́четься, док., кому, безос., з інфін., розм. Перестати хотітися чого-небудь. Йому відхотілося їсти, в голові шуміло (І. Франко); – Стогни, Ільку, не бійся нічого, стогни вголос, може, відхочеться їм у карти грати!...  Словник української мови у 20 томах
3. відхотітися — ВІДХОТІ́ТИСЯ, о́четься, док., кому, безос., з інфін., розм. Перестати хотітися чого-небудь. Йому відхотілося їсти, в голові шуміло (Фр., IV, 1950, 409); — Стогни, Ільку, не бійся нічого, стогни вголос, може, відхочеться їм у карти грати! (Вільде, Сестри.., 1958, 28).  Словник української мови в 11 томах