Орфографічний словник української мови

відчуженість

відчу́женість

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відчуженість — -ності, ж. Стан за знач. відчужений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відчуженість — ВІДЧУ́ЖЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. відчу́жений. Нові думки й почуття, яких не знав досі, викликали в ньому не тільки відчуженість чи неприязнь, але навіть зневагу до Софії (А.  Словник української мови у 20 томах
  3. відчуженість — ВІДЧУ́ЖЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. відчу́жений. Нові думки й почуття, яких не знав досі, викликали в ньому не тільки відчуженість чи неприязнь, але навіть зневагу до Софії (Шиян, Гроза.., 1956, 123).  Словник української мови в 11 томах