відчужити

відчу́жити

дієслово доконаного виду

Значення в інших словниках

1. відчужити — див. відчужувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. відчужити — ВІДЧУ́ЖИТИ див. відчу́жувати.  Словник української мови у 20 томах
3. відчужити — ВІДШТО́ВХУВАТИ (своїми вчинками, словами, ставленням до когось робити його чужим, далеким, припиняти дружні, близькі стосунки з ним), ВІДДАЛЯ́ТИ, ВІДСТОРОНЯ́ТИ, ВІДСТОРО́НЮВАТИ, ВІДЧУ́ЖУВАТИ, ВІДПИХА́ТИ, ВІДКИДА́ТИ рідше. — Док.  Словник синонімів української мови
4. відчужити — ВІДЧУ́ЖИТИ див. відчу́жувати.  Словник української мови в 11 томах