відчужити

відчужи́ти

див. відчужувати.

Значення в інших словниках

1. відчужити — відчу́жити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відчужити — ВІДЧУ́ЖИТИ див. відчу́жувати.  Словник української мови у 20 томах
3. відчужити — ВІДШТО́ВХУВАТИ (своїми вчинками, словами, ставленням до когось робити його чужим, далеким, припиняти дружні, близькі стосунки з ним), ВІДДАЛЯ́ТИ, ВІДСТОРОНЯ́ТИ, ВІДСТОРО́НЮВАТИ, ВІДЧУ́ЖУВАТИ, ВІДПИХА́ТИ, ВІДКИДА́ТИ рідше. — Док.  Словник синонімів української мови
4. відчужити — ВІДЧУ́ЖИТИ див. відчу́жувати.  Словник української мови в 11 томах