відчужувати
відчу́жувати
-ую, -уєш, недок., відчужити, -ужу, -ужиш, док., перех.
1》 Викликати припинення близьких стосунків із ким-небудь; робити когось чужим, далеким кому-, чому-небудь.
2》 юр. Спираючись на певний закон, відбирати в кого-небудь майно на користь держави, організації чи окремої особи.
Великий тлумачний словник сучасної української мови