Орфографічний словник української мови

відшаровувати

відшаро́вувати 1

дієслово недоконаного виду

відокремлювати, відділяти

відшаро́вувати 2

дієслово недоконаного виду

старанно вишивати, вичищати

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відшаровувати — I -ую, -уєш, недок., відшарувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Відокремлювати, відділяти один шар від одного; відділяти шар за шаром. || перен. Відкидати, усувати з ряду явищ ті, які з'явилися пізніше. 2》 спец.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відшаровувати — ВІДШАРО́ВУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ВІДШАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. Відокремлювати, відділяти один шар від іншого; відділяти шар за шаром. Не треба при вкладенні матеріалу відшаровувати від нього захисну полімерну плівку (з наук.-техн. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. відшаровувати — ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ (роз'єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого), ВІДДІЛЯ́ТИ, ВІДРИВА́ТИ, УРИВА́ТИ (ВРИВА́ТИ), ВІДЛА́МУВАТИ (ламаючи); ВІДКО́ЛЮВАТИ (ударяючи, колючи); ВІДКОЛУ́ПУВАТИ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИ (колупаючи); ВІДШАРО́ВУВАТИ (шар від шару)...  Словник синонімів української мови
  4. відшаровувати — ВІДШАРО́ВУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ВІДШАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Відокремлювати, відділяти один шар від другого; відділяти шар за шаром; // перен. Відкидати, усувати з ряду явищ ті, які з’явилися пізніше.  Словник української мови в 11 томах