відшкандибати — Орфографічний словник української мови

відшкандибати — -аю, -аєш, док., розм. Відійти поволі (кульгаючи, незграбно). Великий тлумачний словник сучасної мови
відшкандибати — ВІДШКАНДИБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. 1. Відійти поволі, перев. кульгаючи, незграбно. Старий повільно відшкандибав убік (із журн.); Автобуса не було, і довелося відшкандибати додому пішки (з газ.). 2. Пройти певну відстань поволі, кульгаючи. Відшкандибали п'ять кілометрів до станції. Словник української мови у 20 томах
відшкандибати — ВІДШКАНДИБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Відійти поволі (кульгаючи, незграбно). Словник української мови в 11 томах
відшкандибати — Відшкандиба́ти, -ба́ю, -єш гл. Отойти прихрамывая. Словник української мови Грінченка