відшкандибати

відшкандиба́ти

-аю, -аєш, док., розм.

Відійти поволі (кульгаючи, незграбно).

Значення в інших словниках

1. відшкандибати — відшкандиба́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. відшкандибати — ВІДШКАНДИБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. 1. Відійти поволі, перев. кульгаючи, незграбно. Старий повільно відшкандибав убік (із журн.); Автобуса не було, і довелося відшкандибати додому пішки (з газ.). 2. Пройти певну відстань поволі, кульгаючи. Відшкандибали п'ять кілометрів до станції.  Словник української мови у 20 томах
3. відшкандибати — ВІДШКАНДИБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Відійти поволі (кульгаючи, незграбно).  Словник української мови в 11 томах
4. відшкандибати — Відшкандиба́ти, -ба́ю, -єш гл. Отойти прихрамывая.  Словник української мови Грінченка