відшкандибати —
відшкандиба́ти дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
відшкандибати —
-аю, -аєш, док., розм. Відійти поволі (кульгаючи, незграбно).
Великий тлумачний словник сучасної мови
відшкандибати —
ВІДШКАНДИБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. 1. Відійти поволі, перев. кульгаючи, незграбно. Старий повільно відшкандибав убік (із журн.); Автобуса не було, і довелося відшкандибати додому пішки (з газ.). 2. Пройти певну відстань поволі, кульгаючи. Відшкандибали п'ять кілометрів до станції.
Словник української мови у 20 томах
відшкандибати —
Відшкандиба́ти, -ба́ю, -єш гл. Отойти прихрамывая.
Словник української мови Грінченка