візницький — Орфографічний словник української мови

візницький — -а, -е. Прикм. до візник 1) і візництво. Великий тлумачний словник сучасної мови
візницький — ВІЗНИ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до візни́к 1 і візни́цтво. Все забавляло, тішило і радувало Івана. Забавляла його візницька служба (І. Франко); Кеб – візницький однокінний екіпаж в Англії (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
візницький — ВІЗНИ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до візни́к 1 і візни́цтво. Все забавляло, тішило і радувало Івана. Забавляла його візницька служба (Фр., III, 1950, 145); У XVIII ст. на Україні дуже поширилось чумацтво — торгово-візницький промисел (Іст. УРСР, 1, 1953, 348). Словник української мови в 11 томах